Основи бойового застосування військ РХБ захисту

Третій етап: Дії роти після виконання задачі.

По закінченні розвідки відділення випливають на пункти збору взводу, а потім – роти. По шляху проходження і з прибуттям у пункт збору командир взводу розвідки уточнює й узагальнює дані розвідки і доповідає їх по радіо командиру роти. Якщо цим – або іншим причинам командир взводу не доповів уточнені дані по радіо, то доповідає особисто командиру

роти на пункті збору роти. Командир роти, узагальнивши дані розвідки і спеціальної обробки, доповідає їх по радіо керівнику навчання, а потім представляє карту з даними розвідки.

Начальник служби РХБ захисту заслуховує доповідь командира роти, перевіряє розміщення і маскування машин у пункті збору роти, організацію спостереження, доповіді командирів взводів командиру роти, перевіряє робочі карти командирів роти і взводів, організацію і правильність зняття показання вимірників доз (дозиметрів) і визначення зараження особового складу і техніки роти.

Проведення повної спеціальної обробки роти.

Заслухавши командира роти, начальник хімічної служби наказує, якщо це не міститься в доповіді командира роти, провести повну спеціальну обробку роти.

Командир роти повинний організувати повну спеціальну обробку роти самотужки.

Керівник навчання заслуховує постановку задач командирам взводів на проведення повної спеціальної обробки роти. У наступному заслуховується постановка задач на обробку командирами відділень.

Після доповіді командира взводу спеціальної обробки командиру роти про готовність до обробки начальник хімічної служби і його помічник контролюють організацію спостереження й охорони в районі обробки, порядок установки заражених машин на робоче місця, уміння особового складу відділень радіаційної і хімічної розвідки обробляти штатне озброєння і хімічні розвідувальні машини за допомогою дегазаційних приладів, організацію і проведення контролю повноти дезактивації силами взводу радіаційної і хімічної розвідки організацію і проведення повторної обробки.

Після закінчення обробки начальник хімічної служби наказує командиру роти згорнути спеціальні машини і комплекти, провести їхнє технічне обслуговування, перевірити наявність особового складу, озброєння, техніки і майна і призначає час розбору навчання.

Після розбору він створює тактичну обстановку для відпрацьовування необхідних дій при поверненні роти в розташування частини.

ЗБРОЯ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ

Зброя великої уражаючої дії, призначена для нанесення великих масових втрат, руйнування і ураження. До існуючих видів зброї масового ураження відносяться ядерна, хімічна і бактеріологічна (біологічна) зброї.

1. Ядерна зброя

- Ядерна зброя - зброя масового ураження вибухової дії, заснована на використанні енергії, виділяємої при ланцюгових реакціях важких атомів деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядерних реакціях синтезу деяких легких ядер ізотопів водню (дейтерію і тритію) у більш важкі.

Основними частинами ядерних боєприпасів є: ядерний зарядний пристрій (ядерний заряд), блок підриву і корпус боєприпасів. До вибуху загальна кількість ЯВВ повинна бути розділена на окремі частини, кожна з який має масу менше критичної. Для вибуху необхідно з'єднати ці частини для створення надкритичної маси. У цей момент реакцію розподілу варто ініціювати від спеціального джерела нейтронів.

Є два способи здійснення ядерного вибуху.

Перший: два або декілька підкритичних шматків ЯВВ швидко з'єднати в один шматок, розміри і маса якого більше критичної. Це заряд «душечного типу».

Другий спосіб: пропонує сильне обтиснуті підкритичні маси ЯВВ, що підвищує густина речовини заряду в кілька разів і переводить систему в надкритичний стан. Такий спосіб називається імплозивним.

При вибуху потужністю 20 тис.т. у ланцюгову реакцію вступає 1 кг урану або плутонію. Інше розсіюється.

В залежності від задач, розв'язуваних застосуванням ядерної зброї, ядерні вибухи можуть проводиться в повітрі, на поверхні землі і води, під землею і водою. Відповідно до цього розрізняють висотний, повітряний, наземний (наведений), і підземний (підводний) вибухи.

Висотний ядерний вибух – це, вибух зроблений з метою знищення в польоті ракет і літаків на безпечній для наземних об'єктів висоті (понад 10 км.). Його поражаючими факторами є: ударна хвиля, світлове випромінювання, що проникає радіація й електромагнітний імпульс (ЕМІ).

Повітряний ядерний вибух – це, вибух зроблений на висоті до 10 км, коли світна область не стосується поверхні землі (води). Повітряні вибухи поділяються на низькі і високі. Сильне радіоактивне зараження місцевості утвориться тільки в поблизу епіцентрів низьких повітряних вибухів. Зараження місцевості по сліду хмари істотного впливу на дії військ не робить. Найбільше повно при повітряному ядерному вибуху виявляються ударна хвиля, світлове випромінювання (СВЯВ), проникаюча радіація і ЕМІ.

Наземний (надводний) ядерний вибух – це вибух, зроблений на поверхні землі (води), при якому світна область стосується області землі (води), а пиловий (водяний) стовп із моменту утворення з'єднаний із хмарою вибуху. Характерною рисою наземного (надводного) вибуху є сильне радіоактивне зараження місцевості (води) як у районі вибуху, так і по напрямку руху радіоактивної хмари. Поражаючими фактора вибуху є : ударна хвиля, СІЯВ, проникаюча радіація, радіоактивне зараження і ЕМІ.

Підземний (підводний) вибухи – це вибух під землею (під водою) і характеризується викидом великої кількості ґрунту (води), перемішаної з продуктами ядерної вибухової речовини (ПЯР).

Поражаючими факторами вибуху є: для підземного ЯВ: сейсмовибухові хвилі, сильне радіоактивне зараження місцевості, утворення лійки; для підвідного ЯВ: базисна хвиля, що утвориться при обваленні султана (стовпа) води.

- Поражаючі фактори ядерного вибуху.

Повітряна ударна хвиля – являє собою область сильного стиску середовища, распостранящуюся в усі сторони від крапки вибуху з надзвуковою швидкістю. Поражаюча дія обумовлена надлишковим тиском у фронті хвилі і швидкісним напором повітря рухаючогося в хвилі з великою швидкістю, що проходить першу тисячу метрів, за 3 сек; 2000 м - за 5 сек; 3000 м – за 8 сек. Крайнє важке ураження - при спостережливому тиску у фронті ударної хвилі - 0,6 – 0,8 кг/см2; середнє – 0,4 кг/см2; легке – 0,2 – 0,4 кг/см2.

Світлове випромінювання – потік променевої енергії на світній області вибуху, що включає ультрафіолетову й інфрачервону областї спектру. Діє декілька секунд. Основною характеристикою світлового випромінювання, що визначає його поражаючу дію, є світловий імпульс, що викликає опіки чотирьох ступенів:

1 ступень - 2-4 кал/см2; 2 ступень - 4-5 кал/см2; 3 ступень - (омертвління шкіри) - 5-кал/см2; 4 ступень - (обвуглювання шкіри і тканин) - понад 7 кал/см2.

 Скачать реферат