Основи бойового застосування військ РХБ захисту

Риккетсії – група організмів що займає, проміжне положення між вірусами і бактеріями. Розмір їх від 0,3 до 0,5 мкм. Риккетсії спор не утворять, стійкі до висуховування, заможення і коливанням атмосферної вологості повітря. Однак дуже чуттєві до високих температур і дезинфікуючим засобам. Хвороби викликаємі риккетсінами називають риккетсиозами; серед них такі небезпечні як сипний тиф, плямиста л

ихоманка Скелястих гір і ін.

У природних умовах риккетсіози передаються людині в основному через кров членістоногих.

Грибки – одно чи багато клітинні мікроорганізми рослинного походження. Їхній розмір від 3 до 50 мкм. і більший. Грибки можуть утворювати спори, що володіють високою стійкістю до заморожування, висухування, впливу сонячних променів і дезинфікуючих речовин. Захворювання викликані патогенними грибками називають мікозами. Серед них такі важкі інфекційні захворювання як бластомікоз, гістоплазмоз та ін.

Мікробні токсини – продукти життєдіяльності деяких видів бактерій, що володіють у відношенні людини, тварини дуже високою токсичністю. Потрапивши з їжею, водою в організм людини , тварини викликають дуже важкі, часто зі смертельним результатом ураження. Руйнуються токсини при тривалому кип’ятінні і при впливі дезинфікуючих засобів.

До комах – шкідників – сільськогосподарських культур, що представляють на думку закордонних фахівців інтерес для застосування у військових цілях відносяться: колорадський жук; сарана; гессенська муха.

Для ураження людей найбільш ймовірними виами відібраних у групу БЗ агентів вважаються наступні.

Серед патогенних мікроорганізмів – збудників небезпечних інфекційних захворювань: із класу бактерій – збудникі чуми, сибірської виразки, туляремії, холери, сапу, меліоідозу та ін.; із класу вірусів – збудникі жовтої лихоманки, натуральної віспи, різних видів енцефаломіелітов, лихоманки Денге та ін.; із класу риккетсій – збудникі сипного тифу, плямистої лихоманки Скелястих гір, Ку–лихоманки, лихоманки, цуцугамуши, та ін.; із класу грибків – збудникі кокцидіоідомікозу, бластомікозу, гістоплазмозу та ін.

Серед бактеріальних токсинів – ботулінічний токсин і стафілококковий ектеротоксин.

Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовуватися як збудники деяких захворювань, небезпечних для людини (сибірської виразки, сапу, меліоідозу та ін.), так і збудники захворювань, що уражають винятково тварин, а для людини чи безпечні, або виживають у нього лише легкі форми захворювань (чуми великої рогатої худоби, чуми свиней і ін.).

Найбільш ймовірними об'єктами застосування БЗ можуть бути великі зосередження військ у смузі фронту і в глибокому тилу, центри підготовки військ, великі політико-адміністративні і военно – промислові центри, великі райони інтенсивного тваринництва і вирощування сільськогосподарських культур та інші об’єкти.

Захист особового складу.

Безпосередній захист особового складу у період бактеріологічного нападу супротивника забезпечується використанням засобів індивідуального і колективного захисту, а також застосуванням засобів екстреної профілактики, що маються в індивідуальних аптечках.

Особовий склад, яки знаходиться у вогнищі бактеріологічного зараження, повинний не тільки вчасно і правильно використовувати засоби захисту, але і строго виконувати правила особистої гігієни; не знімати засоби захисту без дозволу командира; не доторкатися до озброєння, військової техніки і майна до їх дезинфекції; не користатися водою з джерела і продуктами харчування, що знаходяться у вогнищі зараження; не піднімати пил, не ходити по чагарнику і густій траві; не стикатися з особовим складом військових частин і цивільним населенням, ураженими бактеріальними засобами, і не передавати їм продукти харчування, воду, предмети обмундирування, техніку та інше майно; негайно доповідати командиру і звертатися в медпункт із появою перших ознак захворювання (головний біль, нездужання, блювота, підвищення температури тіла).

В усіх випадках безпека біологічного зараження встановлюється біологічним контролем, проведеним медичною службою.

4. Запалювальна зброя

Під запалювальною зброєю розуміють запалювальні речовини (ЗР) і засобу їх бойового застосування. Запалювальна зброя (ЗЗ) призначається для ураження особового складу, знищення й ушкодження озброєння і військової техніки, споруд та інших об’єктів, матеріальних засобів і створення пожеж у районах бойових дій.

Основними уражаючими факторами ЗЗ є: теплова енергія і токсичні для людини продукти, що виділяються при горінні. У відмінності від інших засобів ураження ЗЗ має уражаючі фактори, рознесеними в часі і в просторі, які можна розділяти на первинні і вторинні.

До первинних факторів відносяться: теплова енергія, дим і токсичні для людини продукти горіння запальних сумішей безпосередньо в момент застосування ЗЗ. Час впливу їх на ціль продовжується від кількох секунд до декількох хвилин. Вторинними уражаючими факторами є: виділяєма теплова енергія, дим і токсичні продукти, як наслідок виникнення пожеж. Час впливу їх на ціль може продовжуватися від декількох хвилин до годин, діб, тижнів.

Крім того ЗЗ володіє великим деморалізуючи морально-психологічним впливом на живу силу, понижуючи її активність до опору.

До сучасних запалювальних речовин ЗР відносяться: запалювальні речовини на основі нафтопродуктів, металізовані запалювальні суміші, терміти і термітні суміші, звичайний (білий) та пластифікований фосфор, “електрон”, лужні метали, а також самозаймисті на повітрі запалювальні суміші на основі триетеленалюмінію.

Найбільш розповсюдженні із запалювальних речовин на основі нафтопродуктів отримали алюмінієві солі нафтової, пальметиної олеїнової кислот в якості загусників, так звані – напалми. Його отримують шляхом добавки до рідкого пального звичайного бензину, спеціальних порошків - загусників.

Напалм має властивість легко загорятися і розвивати температуру горіння до 12000С. Час горіння напалму 5-10 хв. Він добре прилипає до поверхні різних предметів, має властивість затікати в щілини, дірки, горіти при доступі кисню і важко піддається гасінню.

Найбільш ефективною вогнесумішшю являється напалм Б. Він має властивість добре займатись і прилипати навіть до вологих предметів, способом створення високої (1000-12000С) і тривалим часом горіння 5-10 хв.

Напалми Б - легші від води, тому поливаючи на поверхні зберігають властивість горіти, що значно заважає ліквідації вогнищ пожарів.

Пірогелі - отримують шляхом добавки в напалм порошку або стружки натрію, магнію, фосфору а також алюмінію. Температура горіння досягає 16000С. Відмінністю від звичайних напалмів, пірогелі важчи за воду і час їх горіння 1-2 хв.

Термітні речовини – представляють собою порошкоподібну спресовану суміш звичайного алюмінію та окислів заліза. Палаючий терміт розгоряється до 30000С і горить без доступу кисню. Із термітних запалювальних речовин на озброєні армії США стоять суміші марок ТН2, ТЕЗ, ТН4. Вони можуть пропалювати металеві частини (поверхні) озброєння і військової техніки і виводити її з строю. Вказані термітні речовини використовуються в заполювальних авіаційних бомбах.

 Скачать реферат