Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі

Учителю треба буде підкреслити, що, складаючи такі каталоги з метою зручного їх використання, картки необхідно ставити в алфавітному порядку.

Такий вид роботи організовує та координує читацьку діяльність школярів, направлену на розвиток умінь точно, чітко та коротко висловлювати свої думки, а вчителю дозволяє вивчити коло читання учнів.

Цікавим видом роботи може стати ведення альбому вл

асних ілюстрацій до творів для позакласного читання. Взагалі, таке дитяче малювання, за теорією відомого психолога Л.С.Виготського — «графічна мова», відповідає психологічним особливостям дітей середнього шкільного віку, у яких наочне усвідомлення оточуючого світу йде швидше, ніж накопичення слів та асоціацій. Показуючи свої малюнки, школярі повинні розказати той чи інший епізод казки, який вони проілюстрували, та пояснити, чому саме цей момент твору вони вибрали для свого малюнка.

На такий вид роботи — створення альбому власних ілюстрацій до твору — особливу увагу вчителю слід звернути у школах та класах естетичного профілю. Також це може бути індивідуальним завданням для учнів звичайних шкіл, що займаються у дитячих художніх студіях чи захоплюються малюванням. Періодичні виставки таких альбомів прикрасять урок, розширять мистецтвознавчі знання учнів, будуть сприяти розвитку їх естетичних смаків.

Ще один вид роботи, який може використати вчитель з метою організації та контролю позакласного читання учнів — це складання анотацій, післямов та передмов до книги. Цей вид роботи потребує оволодіння певними вміннями та навичками: виділяти головну ідею твору, стисло її висловлювати, письмово викладати думки щодо теми, ідеї, центральних образів книги, а також уміння письмово розповідати про її автора. Цей вид роботи тісно пов'язаний із завданнями, направленими на розвиток мовлення учнів.

Вчитель дає пояснення, що анотація — це важливий елемент довідникового апарату книги. Крім змісту твору, в ній часто містяться елементи оцінки книги та короткі відомості про її автора. Вчитель запропонує написати анотацію за таким планом.

а) короткі відомості про автора;

б) для кого адресована книга;

в) її призначення;

г) коротенький зміст;

д) те, на що читачеві варто звернути особливу увагу.

Цікавим для учнів буде завдання написати передмову чи післямову до твору. Школярам необхідно пояснити, що ці жанри критичних робіт відрізняються один від одного не тільки місцем розташування у книзі, а й задачами та метою, що стоять при їх написанні. Так, передмова містить вступні відомості (про автора, твір, видання) перед викладом, пояснює певні факти, про які буде йти мова. Мета передмови — зацікавити твором, залучити до читання. Тому при її написанні необхідно продумати такі факти, які б приваблювали читача, націлювали на прочитання книги. В післямові роз'яснюються ідеї, мотиви твору, розміщені роздуми про подальшу долю героїв, асоціації та спогади, що виникли під час читання, подаються розмірковування, взагалі, про призначення книги, її вплив на читачів. Мета післямови — дати поштовх для виникнення у читача власних думок з приводу твору. Тому, пропонуючи написати післямову, вчитель має роз'яснити учням, що вони мають викласти, перш за все, власні роздуми, що виникли під час читання.

Реферат на прочитану книгу, який також містить короткий виклад змісту твору, відрізняється від рецензії та відгуку тим, що в ньому не прийнято висловлювати власні враження та думки. В рефераті (від лат. Referre — доповідати, повідомляти) подається огляд різних джерел, в яких висловлюється оцінка твору, що розглядається. Мета учня в цьому випадку — навчитися користуватися різними джерелами і складати логічно пов'язаний текст, який би ніс певну необхідну інформацію.

Пропонуючи школярам різні жанри письмових висловлювань на прочитаний твір для позакласного читання, вчитель розвиває їхні творчі здібності, мовленнєві вміння та навички, розширює їхні знання з літератури.

Для учнів, що цікавляться літературою, полюбляють читати художні твори, пропонуємо таку форму роботи як гурток юних книголюбів. Це ефективна форма позакласної роботи, що має за мету розширити знання учнів з літератури, удосконалити їхні вміння та навички, сприяти розвитку індивідуальних творчих здібностей школярів. Успішне функціонування гуртка залежить від того, наскільки продумано здійснюється його організація. Тому вчителю варто завчасно скласти тематику занять гуртка та повідомити її юним книголюбам, щоб вони мали змогу не тільки прочитати запропоновану для обговорення книгу, а й могли ознайомитися з додатковою літературою щодо того чи іншого твору. На засіданнях такого гуртка, які доречно проводити раз на місяць, можна не тільки більш досконало вивчати твори, рекомендовані для позакласного читання, знайомитися з літературно-критичними поглядами на ці книги, обговорювати їх, дискутувати, а взагалі, розширити список рекомендованих для читання книг, включати до нього твори, що тільки-но вийшли із друку (звичайно, якщо вони того варті), а також періодичну літературу.

Як бачимо, творчий підхід до організації такого гуртка розвиватиме читацькі вміння та навички школярів, сприятиме розвитку їх читацьких інтересів та смаків.

Особливе значення в організації позакласного читання мають спеціальні заняття позакласного читання, які, як правило, проводяться після певного розділу програми. Частіше весь урок зосереджений навколо якогось одного твору.

Питання про взаємозв'язок (комплексний підхід) звичайних уроків за програмою та позакласного читання дуже важливий. Адже читацькі вміння та навички, що отримують учні на уроках класного читання, мають закріплюватися та поглиблюватися на позакласних заняттях. Організувати та скоординувати уроки класного та позакласного читання можна на основі різних принципів.

1. Принцип персоналії, коли на уроках позакласного читання розглядаються твори того ж самого автора, який у той же час вивчається за програмою.

2. Проблемно-тематичний принцип, коли до уроку позакласного читання підбирається матеріал, близький попередньому чи наступному програмному матеріалу за тематикою чи проблемами, що у ньому порушуються.

3. Жанрово-родовий принцип зв'язку класного та позакласного читання.

4. Принцип взаємозв'язаного вивчення зарубіжної та української літератур. Наприклад, позакласне читання у кожному класі доречно буде присвятити проблемі зв'язків української та зарубіжної літератур. Тематика таких занять може бути різною: зарубіжні письменники про Україну; зарубіжні письменники про українських письменників; українські письменники про зарубіжних тощо. Такі заняття дозволять уявити школярам світовий літературний процес у цілому, місце в ньому окремої національної літератури та її взаємозв'язок з іншими.

Як бачимо, плануючи факультативи з позакласного читання, вчитель може керуватися різними принципами. Головне, щоб ці заняття були пов'язані з уроками класного читання, доповнювали їх, давали змогу розвивати отримані на попередніх уроках знання, вміння та навички і були цікавими та корисними школярам.