Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі

- інформативність і змістовність, які сприяють реалізації як практичних, так і загальноосвітніх завдань позакласної роботи;

- поєднання в одному завданні по можливості двох навчальних цілей: удосконалення змістової і нормативної сторін мовлення учнів;

- комунікативна спрямованість: усі виді позакласної роботи повинні забезпечувати користуванню іноземною мовою як засобом одержання і пере

дачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

- орієнтація завдань на підвищення мовної активності учнів;

- переважання мовної діяльності над іншими видами діяльності: наприклад, гру в м'яча слід організувати так, щоб головним змістом і метою гри була мовна діяльність;

- емоційність форми і способу реалізації, що сприяє підвищенню інтересу учнів до мовної діяльності.

Особливо удосконаленню усного мовлення сприяють ситуації, які пов'язані з листуванням, іграми, інсценізаціями. Наприклад, реальні мовні ситуації виникають:

- коли учень повідомляє про одержаний лист;

- під час обговорення листа-відповіді;

- під час обговорення змісту листа, що його одержав учень;

- коли учень розповідає про свого кореспондента;

- в процесі написання допису про листування в стінгазету;

- під час коментування листів на тематичній виставці;

- під час повідомлення про листування по шкільному радіо;

У ході гри відтворюються умовні ситуації у вигляді:

- бесіди з уявлюваним іноземним кореспондентом;

- заочної подорожі з зарубіжними гостями по рідному місту;

- свята врожаю;

- «подорожі» по карті;

- обміну враженнями про визначні місця, про «побачене» та ін.

Постановки п'єси, інсценівки можна прирівняти до умовної ситуації, близької до реальної, бо процес перевтілення створює умови, близькі до реальних. Ситуації виникають:

- під час розподілу ролей;

- під час обговорення змісту п'єси або інсценівки, з процесі з'ясування характерів дійових осіб, виділенні вловної думки п'єси чи інсценівки;

- під час розподілу обов'язків з оформлення спектаклю;

- у процесі розучування ролей і т. п.

На результати позакласної роботи впливають також екстралінгвістичні фактори, які мають безпосереднє відношення до учнів. Так, наприклад, мовні ситуації, які виникають під час перегляду діа- або кінофільму, створеного самими учнями, де вони самі виступають дійовими особами, викликають особливу мовну активність учнів. Мовлення для них у такому разі стає природно мотивованим. Мовні ситуації, що виникають на уроках, істотно відрізняються від тих, що створюються в процесі позакласної роботи. На уроці учень прагне виконати поставлене перед ним завдання, тобто його спонукають навчальні мотиви.

Мовні ситуації, створені в позакласній роботі, дають можливість організувати мовну комунікацію, близьку до реального мовного спілкування, бо позакласні завдання не сприймаються учнем як навчальні заняття. В умовах позакласної роботи іноземна мова стає справжнім засобом спілкування, оскільки увага учня, спрямована головним чином на здійснення акту мовлення в зв'язку з грою, уявною мовною ситуацією. Мовна діяльність тут мотивована і має безпосередню значущість для учня. Крім того, сфера спілкування іноземною мовою в позакласній роботі значно ширша. Отже, позакласна робота дає можливість забезпечити учнів ситуативно зумовленою й природно мотивованою мовною практикою, яка сприяє дальшому удосконаленню усного іноземного мовлення учнів.

Мовна ситуація може бути стимулом для виникнення мовної дії лише тоді, коли учні мають певний мовний досвід. А він створюється на уроці. Під час позакласної роботи мовлення учнів удосконалюється, в ньому з'являються нові сполучення слів і речень. До комбінування вже відомого мовного матеріалу в нових ситуаціях учнів спонукає зміна ситуації. Таким чином, удосконалення мовлення в плані комбінування передбачає обов'язкову і наявність в позакласній роботі різних мовних ситуацій.

Використання рольових ігор на позакласних заняттях з французької мови

Творчість — це зміна усталеної співорганізації, наявних відносин, перекомпонування діяльності. Кожний акт спілкування здатний викликати появу нового, причому на відміну від акту пізнання, з учетверо більшою ймовірністю, оскільки у спілкуванні беруть участь щонайменше дві людини; За такої оцінки роль спілкування чи не найважливіша у творчості.

У спілкуванні відбувається фрагментування дійсності та її мислима реконструкція, які потенційно приховують момент творчості. З тим самим, підтримуючи інтерес школярів до іноземної мови як засобу спілкування необхідно розвивати інтерес до неї як до носія своєрідної культури. Велику роль у здійсненні цього завдання відіграє використання культурної та духовної спадщини країни, мова якої вивчається. Це твори мистецтва та літератури, доступні для вивчення в умовах сучасної школи України, твори минулого й наших сучасників. Через таке спілкування протікає і перерозподіляється творча енергія творця, а будь-який предмет культури приховує в собі більший евристичний потенціал, ніж це передбачає його творець, який уклав у нього свій задум, — а отже, він стимулює творчість, породжуючи лавину нового. Евристичний компонент цієї закономірності полягає в тому, що чим ширшим та інтенсивнішим є обіг даного повідомлення, знаку {предметного чи словесного), тим більмо виявів різноманітного нового воно може народити, що і є метою творчих комунікативних завдань, покликаних, у свою чергу, сприяти зростанню мотивації вивчаючих .

Багатосенсорне сприйняття мови, в даному випадку, дозволяє максимально задіяти різноманітні типи пам'яті, а культурологічний матеріал сприяє кращому розумінню менталітету носіїв мови.

Груповою формою активних методів навчання може стати гра — метод, що знайшов широке застосування в останні три десятиліття. Існують навчальні, дидактичні, педагогічні, сюжетно-рольові та творчо-рольові ігри. Ігрове завдання є перспективними в плані активізації та інтенсифікації навчальної діяльності.

Гра може бути скерована на формування різних психологічних якостей, рис характеру, на набуття знань, формування вмінь та навичок, творче вирішення завдань, визначення оцінки та самооцінки.

Метод навчання за посередництвом гри починається із створенням відповідного оточення, тоді йдуть постановка завдання та психологічна підготовка учасників. Далі пропонується необхідна для учасників інформація, пояснюються умови гри, розподіляються ролі. Пошуком шляхів вирішення проблеми, поставленої грою, та їх реальним втіленням є наступний етап діяльності. Завершується гра підведенням підсумків та аналізом її ходу і результатів.

Серед численних варіантів ігор застосовуються ті, які співзвучні темам занять та навчальному матеріалу.

Ось деякі з них:

1. Ситуація з вивченої теми, інсценована у вигляді рольової гри.

2. Гра "Що? Де? Коли?", пов'язана із питаннями країнознавчого характеру.

3. Завдання та вирішення різноманітних проблемних ситуацій на основі тексту чи життєвого досвіду.

В середніх класах доцільно проводити ігри на засвоєння ситуативної лексики, типу «Знайомство». Відповіді та запитання в ігровій формі засвоюються швидше, деякі кліше переносяться й на інші ситуації, з'являється вміння висловлюватися, моделюючи свою відповідь.