Методика проведення позакласних занать з математики у початкових класах

Робота математичного гуртка має ряд відмінностей від проведення групових позаурочних занять:

1. В основу залучення учнів до гурткової роботи покладено принцип добровільності.

2. Під час підготовки і проведення занять з боку учнів проявляється значно більша самостійність та ініціатива. Позаурочні групові заняття з математики, як правило, готує і проводить сам учитель.

3. Методи прове

дення занять гуртка більш різноманітні, ніж методи проведення групових позакласних занять.

Для прикладу можна навести примірне планування роботи математичного гуртка для 2 класу.

Заняття 1.

1. Відгадування ребусів.2. Цікава задача на додавання.3. Вправа на перевірку знання нумерації.4. Задача-здогадка.5. Задача-жарт.6. Загадки.7. Гра “Весела лічба" (до 24).

Заняття 2.

1. Відгадування ребусів.2. Задача у віршах на додавання.3. Вправа з аналізу геометричної фігури.4 Задача-здогадка.5. Задача-жарт.6. Загадка.7. Гра “Число доповнюй, не барись! ”.

Заняття 3.

1. Розрізання геометричної фігури на частини й складання з отриманих частин нової фігури.2. Задача у віршах.3. Задача-здогадка на зміну різниці.4. Загадка.5. Гра “Задумай число" (Знаходження невідомого від’ємного).

Заняття 4.

1. Колективна робота членів гуртка з випуску математичної газети.2. Гра “Не зіб’юся" (з метою закріплення випадків табличного ділення).

Заняття 5.

1. Підведення підсумків розв'язання задач, загадок і т.д. з математичної газети.2. Задача у віршах.3. Логічні вправи на найпростіші судження про відношення “дорівнює", “більше", “менше”.4. Задача-жарт.5. Гра “Таблицю знаю” (з метою закріплення табличного множення.

Після того, як план буде намічено, наступає найбільш важка частина роботи вчителя - підбір конкретного матеріалу до занять гуртка. Пошук цікавого матеріалу проводиться за різноманітними дитячими книгами, журналами та іншими джерелами.

Клубна форма позакласної роботи з математики

В практиці деяких шкіл зустрічається особлива форма позакласної роботи з молодшими школярами, яка називається клубом.

Клуб організується в школі, якщо в ній є кілька паралельних класів. Він може бути створений спеціально для позакласної роботи з математики або як форма, що об’єднує позакласну роботу секцій з різних предметів.

В члени клубу юних математиків вчителі початкових класів рекомендують та виділяють по кілька чоловік від кожного класу, враховуючи їхні нахили. Ці члени клубу складають його актив, але відвідувати засідання клубу можуть і інші учні.

Для керівництва позакласною роботою з математики в цьому клубі може бути виділений один учитель або роботу ведуть декілька вчителів по черзі, але згідно загального плану клубу. На допомогу вчителям виділяються учні старших класів. Учителі й старшокласники утворюють штаб клубу. Наявність колективного органу дозволяє творчо урізноманітнити роботу клубу. Штаб клубу - це організатор роботи, який планує всю його діяльність. Учні - члени клубу є безпосередніми активними учасниками всіх заходів клубу. Кожний вид діяльності членів клубу повинний збагачувати новими знаннями, організаційними навичками та практичними вміннями.

Клуб юних математиків працює за планом, складеним учителем, який веде в ньому основну роботу, затвердженому після вільного обговорення на засіданні штабу.

В школі для роботи клубу виділяється одна з класних кімнат. В клубі повинні бути зосереджені різні математичні, логічні ігри, шахи, шашки, література з цікавої математики. На видному місці повинні знаходитись математична газета, питання, задачі математичної вікторини, списки переможців конкурсу з математики, конверти для питань учнів з написами “Запитуй - відповімо" та ін. В клубі на певному місці повинні бути вимірювальні інструменти та різні матеріали (папір, фарби, клей, пензлі, кольорові олівці та ін), необхідні для виконання членами клубу різних видів робіт.

Клуб юних математиків працює щотижня. В ці дні члени клубу збираються для випуску математичної газети або відбору матеріалів для конкурсів, оформлення відповідних стендів, для проведення репетицій, математичних ігор і т.д. в ці звичайні дня робота клубу проводиться під керівництвом старшокласників, які отримують консультації від вчителів. Однак контроль за результатами роботи членів клубу в ці дні здійснює вчитель, переглядаючи оформлення газети, стенду, зміст питань та задач для конкурсів та ін.

Один-два рази на місяць проводяться збори всіх членів клубу юних математиків. Такі збори відбуваються під керівництвом учителя. На зборах учитель проводить заняття, аналогічні позакласним груповим заняттям з математики або заняттям гуртка. Якщо членами клубу будуть учні з різною підготовкою, з різних початкових класів, то ці заняття можуть проводити два-три вчителі з відповідними віковими групами.

Один раз на півріччя в клубі проводять змагання між командами паралельних класів. В першому півріччі проводять змагання між командами третіх класів, а в другому - між командами других класів. До змагань команди готуються заздалегідь. Весь сценарій проведення змагань штаб клубу готує також заздалегідь, розподіляючи ролі між командами. Члени штабу на цих змаганнях утворюють суддівську комісію. Кожній команді можна дати певну назву.

Математика на екскурсіях

В навчальному процесі екскурсії являють собою один з методів наочного навчання. Екскурсія є також одним з видів позакласної роботи з математики. В початкових класах школи проводяться як спеціальні математичні екскурсії, так і екскурсії в природу, на виробництво. Математичні екскурсії мають на меті познайомити дітей з різними видами вимірювань на місцевості, з найпростішими вимірювальними приладами та їх практичним застосуванням. На цих екскурсіях діти навчаються провішуванню прямих на місцевості, вправляються у вимірювання відстаней на око, у вимірюванні відстаней до недосяжних точок тощо. Як приклад екскурсії можна навести екскурсію з провішування прямих на місцевості.

Відомо, що відстані в десятки метрів між певними точками на місцевості можна виміряти правильно тільки за умови, якщо це вимірювання проводять по прямій лінії. Якщо пряма лінія заздалегідь не намічена, то вимірювання проводять не по прямій, а по ламаній лінії. В цьому випадку застосовують спосіб провішування. Полягає він у тому, що на місцевості проводиться не пряма, а лише окремі точки цієї прямої. Ними служать кілки, забиті в землю, або віхи. Чим частіше вони будуть поставлені, тим легше орієнтуватись по прямій під час вимірювання.

Під час екскурсії на місцевість корисно навчити дітей перш за все провішуванню прямих та вимірюванню відрізків прямих. З цією метою треба заздалегідь приготувати:

1) прапорець для сигналізації під час провішування;

2) 5 віх висотою 1,5 м;

3) 10-15 кілків заввишки близько 40 см кожний;

4) рулетку або мірну вірьовку з бірками через кожний метр. До виходу на місцевість в приміщенні вчитель демонструє процес провішування.

Під час виходу на місцевість вчитель ділить дітей на бригади по 5-6 чоловік. Для кожної бригади беруть комплект обладнання. Бригадам дають окремі завдання з вимірювання певних відстаней (в 40-50 м), між крайніми точками яких попередньо повинно бути проведено провішування прямих ліній.