Іменник як частина мови та методика його вивчення у початкових класах

У контрольному класі навчання здійснювалося традиційно за допомогою переважно пояснювально – ілюстративного методу. В експериментальному класі в основу вивчення другої мови було покладено порівняльний метод, а також використовувався комплекс описаних вище вправ.

Після вивчення даної теми нами був проведений підсумковий контроль знань умінь і навичок учнів, з теми «Іменник». Учні обох класів

виконували такі контрольні вправи.

1. Визнач групу, до якої входять тільки іменники.

а) Висловлювати, плутатися, дзюркотіти;

б) висловлений, заплутана, дзюркотливий;

в) плутанина, висловлювання, дзюркіт.

2. Познач групу іменників, які вживаються тільки в однині.

а) Волосся, колосся, коріння;

б) ножиці, двері, окуляри;

в) стіл, полиця, гілка.

3. Познач групу іменників, у яких відбувається чергування приголосних у давальному та місцевому відмінках.

а) Береза, сестра, земля;

б) свято, дятел, питання;

в) підлога, музика, стріха.

4. Із поданих слів склади речення. Підкресли іменники, визнач їх відмінок.

Кумедний, знайшли, під, їжачок, стара, груша.

5. Зміни подані іменники за позначеними в дужках відмінками.

Гілка (М. в.) –

Завірюха (Д. в.) –

Зозуля (О. в.) –

Мама (Кл. в.) –

6. Познач правильну відповідь.

Який з цих відмінків не має питань?

а) Місцевий;

б) давальний;

в) кличний;

7. Які закінчення мають в орудному відмінку іменники середнього роду із закінченням –я?

а) Закінчення -м;

б) -ям;

в) -ням.

8. Познач групу іменників, у яких в орудному відмінку відбувається подовження приголосних.

а) Молодість, старанність, честь;

б) мати, любов, кров;

в) тінь, медаль, синь.

9. Познач групу словосполучень, у яких іменники у множині мають закінчення –і.

а) сильна хуртовина, вузенька смужка, пухнаста хмарка;

б) літня подорож, зелена груша, солодка диня;

в) зелений берег, бурхливе море, чудовий водоспад.

Таблиця 1 - Результати контрольної роботи

Дані таблиці яскраво показують відмінність між рівнем засвоєння граматичних категорій іменника учнями експериментального класу, з одного боку, і учнями контрольного класу - з іншого.

Результати свідчать про те, що більшість молодших школярів справились із запропонованими завданнями (93,3 відсотки учнів експериментального і 83,3 відсотки контрольного класів). Учні експериментального класу в процесі роботи використовували схеми-опори, таблиці; вони краще володіють прийомами аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, у них багатше і емоційніше мовлення, словниковий запас, краще сформоване вміння висловлювати і обґрунтовувати власне міркування, знайти іменник, визначити число, рід, відмінок, ніж в учнів контрольного класу. Як виявилося, учням контрольного класу важко визначити взаємозв'язок слів у реченні, іменники, які вжиті в однині і множині, з групи іменників вилучити "зайве". У той час, як значна частина учнів експериментального класу (53,3 відсотки) добре справилась з цими завданнями. Бесіди, проведені з учнями контрольного класу, дають підстави стверджувати, що допущені помилки зумовлені не стільки недосконалим знанням мовного матеріалу, скільки одноманітністю навчальних вправ, використовуваних на уроці, які мають швидше тренувальне значення, однотипними видами навчальної діяльності, відсутністю знань про практичне використання матеріалу, що вивчається. Як наслідок дітям нецікаво вивчати іменник. Тому і кількість правильних відповідей у них нижча. Наочне уявлення цього дають нам графіки (рис. 5).

Рис. 5

В - Відсутня відповідь;

Н – неправильна відповідь;

ЧП – частково правильна;

НП – неповна правильна;

ПП – повна правильна.

Як бачимо, одержані результати в експериментальному і контрольному класах різні: якщо в експериментальному класі кількість правильних відповідей більша, а відсутніх відповідей немає, то в контрольному класі помітні різкі коливання відповідей за загальної тенденції до пониження. Таким чином, кількість повних відповідей є меншою на 10 відсотків, ніж в експериментальному класі.

Було також запропоновано скласти коротеньку розповідь на будь-яку з таких тем: "Що я знаю про іменник", "Казка про Іменник", “Чим цікавий іменник?”. Діти склали досить цікаві і змістовні розповіді. Аналізували їх в залежності від вибраної теми. Можна сказати, що 50 відсотків учнів експериментального класу обрали тему "Казка про іменник", 33,3 відсотки – ”Чим цікавий іменник?”, 16,7 відсотки - "Що я знаю про іменник".

У контрольному класі результати дослідження такі: 43,3 відсотка - тема "Казка про Іменник"; 30 відсотків - "Що я знаю про іменник"; 26,7 відсотка - "Чим цікавий іменник?".

Зведені результати у експериментальному і контрольному класах подані на діаграмі (рис. 6).

Рис. 6

Отже, внаслідок проведеного експериментального дослідження встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння вивчення іменника у значній мірі обумовлюється рівнем сформованості пізнавального інтересу учнів, який формується внаслідок порівняльного вивчення мовного матеріалу обох мов.