Методика викладання трудового навчання

Навчальна програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів побудована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базових (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння навчального матеріалу окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половин

у навчального часу. Інваріантна складова вивчається у першому півріччі, варіативна – у другому. У 9 класі своєрідним підсумком щодо засвоєння курсу трудового навчання є проектування комплексного виробу, виготовлення якого базується на раніше засвоєних технологіях.

Варіативні модулі навчальної програми розраховані на 16 годин кожен. Ці модулі, із зазначеного переліку, обирає вчитель в залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій, наповнюваності класів та бажання учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за програмами окремо розробленими до них.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат, складається лише з варіативних модулів. При цьому учні мають засвоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля, є:

• проектування виробів (в 5-му класі основи художньо-конструкторської діяльності);

• конструкційні матеріали;

• основи техніки і технологій.

На засвоєння навчального матеріалу, передбаченого базовим модулем, окремих годин не відводиться. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Вчителеві на початку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем. Кількість варіативних модулів збільшено.

Трудове навчання в 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель може викласти навчальний матеріал всього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі мають бути одиничними.

Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям, але й підготовка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху. Так, проектна діяльність у зв’язку з цим дає можливість вчителю прилучати учнів до самостійного вибору того або іншого розв’язку задачі, розв’язувати завдання з декількома правильними рішеннями, здійснювати пошук інформації, реалізувати набуті знання з основ наук на практиці. Тому головним завданням з точки зору методики навчання проектній діяльності є активізація навчальних можливостей учнів, замість переказування готової інформації, відірваної від їхнього життя та суспільного досвіду або повторення трудових дій, продемонстрованих вчителем.

У зв'язку з впровадженням інноваційних технологій та наукових обґрунтувань змінюється і формулювання мети сучасного уроку трудового навчання в плані-конспекті вчителя.

Навчальна мета повинна відноситись, перш за все, до учнів. Вони повинні чітко знати, якими знаннями, уміннями та навичками та на якому рівні (репродуктивному чи творчому) вони повинні оволодіти, які вимоги будуть пред’явлені по закінченні того чи іншого уроку. Такий результат завжди можна перевірити і виявити, наскільки досягнута мета, які виникли прогалини в знаннях, їх причини та яким чином їх можна усунути. Конкретизація мети уроку шляхом виокремлення основних завдань уроку дає можливість учням і вчителю бачити послідовність, логіку заняття в цілому, кінцевий і проміжні результати навчально-трудової діяльності. Дидактична мета уроку та його завдання мають бути оголошені вчителем і доведені до свідомості учнів.

Окремо слід спинитись на формулюванні виховних та розвивальних завдань процесу навчання. У загальному вигляді в процесі трудового навчання освітні, виховні та розвивальні цілі знаходяться в нерозривній єдності. Вони поєднані загальним завданням повноцінного, цілісного розвитку школярів.

До кожного уроку формулюються виховні завдання, що передбачають, який крок у формуванні тих чи інших якостей особистості буде зроблено на даному занятті. Вони визначаються так, щоб повноцінно використовувати можливості змісту навчального матеріалу або організації поведінки школярів для їх виховання.

Розвивальні цілі уроків також мають визначатися відповідно до можливостей дітей і конкретного навчального матеріалу. Однак вони мають бути спрямовані на цілісний розвиток особистості учня. Розвиток людини, становлення її особистості – цілісний процес, в якому взаємозалежні різні його сторони: фізичні, інтелектуальні, соціальні, духовні.

З метою підвищення якості трудового навчання слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі, як:

- перенесення вчителем функцій спеціальної освіти у загальноосвітню школу (зокрема, нав’язування учням спеціальних теоретичних знань, не передбачених шкільними державними стандартами і програмами);

- заміна уроків трудового навчання іншими видами трудової діяльності.

Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечним прийомам роботи, ознайомлювати з заходами попередження травматизму.

Передбачений програмами резервний час вчитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми для того, щоб поглибити її опрацювання, ввести до кола вивчення додатковий об’єкт праці, більше часу відводити на відпрацювання певної теми.

Процес вибору об'єктів навчальної роботи

Вибір об’єктів роботи учнів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення уроку. Головні вимоги до вибору об’єктів праці ставлять такі: трудова дія повинна складатись з операцій передбачених навчальною програмою, трудова дія повинна бути посильною для учнів, тобто не виходила за межі їх знань та вмінь.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому зробити той об’єкт роботи, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин:

1) підвищується авторитет учителя, він може бути для них особистим прикладом;

2) об’єкт, виконаний вчителем, є еталоном для учнів;

3) виконуючи роботу, вчитель може чітко уявити, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

За навчальною програмою з трудового навчання для загальноосвітніх закладів орієнтованими об’єктами праці можуть бути підвіски для рам, коробочки для дрібних деталей, совки, декоративні квіти, головоломки з дроту, іграшки для новорічної ялинки, підставки для паяльника, кашпо, декоративні свічники тощо.

Основним матеріалом для виготовлення виробів є деревина.