Методика викладання трудового навчання

Виховна: у процесі уроку виховувати в учнів охайність, технологічну дисципліну, кмітливість, естетичний смак, повагу до людей праці, бережливе ставлення до інструментів, здатність до логічних міркувань, зосередженість і точність;

Розвивальна: удосконалювати навички з обробки деревини, розвивати просторове мислення(зорове сприйняття, окомір, увагу, пам'ять, уяву), пам’ять, уявлення, процеси

аналізу, порівняння, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, співставлення.

Дидактичні засоби:

1. Плакати:

"Обробка деревини різальними інструментами"

2. Роздатковий матеріал:

"Картка №1"

"Картка №2"

3. Презентація: "Властивості деревини"

Матеріально-технічне забезпечення (приладдя кабінету трудового навчання: верстат токарний СТД 120-м, заготовни деревини різних розмірів, напилки, кернери, лінійка, рисувалка, кутник, киянка, молоток, бородок, кернер, напилок, слюсарні ножиці, шліфувальна шкурка, рейсмуси тощо)

Тип уроку формування нових знань, вмінь та навичок.

Хід та зміст заняття

1. Організаційна частина

Мета діяльності: привітання, перевірка присутності учнів в класі за журналом, готовність їх до уроку, правильної організації робочого місця, зосередження уваги на сприйнятті нового матеріалу.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – словесні(бесіди).

1.1. Перевірка присутності учнів (за журналом, рапорт старости, письмово чи усно);

Добрий день діти! Староста назвіть відсутніх.

Дякую.

1.2. Призначення чергових (усно, письмово, за графіком чи інакше);

Староста призначте чергових на сьогоднішнє завдання.

1.3. Перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярські приладдя і аркуші, зовнішній вигляд учнів тощо).

Діти перевірте наявність речей потрібних для нашого заняття: зошит, ручка, лінійка, олівець.

2. Актуалізація опорних знань

Мета діяльності: перевірка знань учнів з попередньої теми і базу теоретичної готовності з нової теми. Перевірка практичної роботи учнів.

Форма організації: фронтальна, індивідуальна.

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – словесні (бесіди), за рівнем пізнавальної активності – методи формування уявлень.

2.1. Аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому занятті;

2.2. Методом бесіди з'ясувати такі питання:

- З якими ви матеріалами працювали раніше? (картон, тканина, пластилін, глина ).

- Що таке конструкційний матеріал?

- Які ви знаєте конструкційні матеріали?

- Які породи дерев ви знаєте?

- Яким чином, на вашу думку, можна відрізнити одну породу деревини від іншої?

- З якого матеріалу, на вашу думку, найбільш зручно виготовляти ваш виріб?

- Які інструменти використовують для розмічання заготовок?

- Назвіть вади деревини.

- Назвіть інструменти для шліфування деревини.

- Які є види деревини?

3. Мотивація навчальної діяльності.

3.1. Оголошення нової теми заняття;

Отже, відкриваємо зошит і записуємо тему нашого уроку: " Властивості деревини. Вибір матеріалу для виготовлення виробу".

3.2. Пояснення значення нової роботи (операцій, прийомів, дій тощо) для майбутньої діяльності з даного профілю;

На сьогоднішньому занятті ми більш поглиблено ознайомимося з конструкційним матеріалом та способом його відбору і розрахунку необхідної кількості – деревиною. Це потрібно для того, щоб наш виріб був не лише міцним, гарним та функціональним але й мав помірні витрати. Для цього необхідно навчитись розраховувати матеріал, з якого він буде виготовлятись.

4. Вступний інструктаж.

4.1. Повідомлення назви, мети і завдання практичної роботи;

Ознайомитися з породами деревини, видами пиломатеріалів, із зразками шпону та фанери. Вибрати матеріал для виготовлення виробу (технологіями колективно-групового обговорення).

4.2. Показ зразків виробів, які будуть виготовляти учні; ознайомлення з їх параметрами, на яких будуть відпрацьовуватись нові прийоми (дії, операції) та формуватися (закріплюватися, поглиблюватися) вміння, навички.

4.3. Розбір креслень, ескізів, схем, технічних умов різних виробів (деталей, робіт і т.п.) з опорою на знання учнів з креслення та інших навчальних предметів (вказати питання до учнів);

4.4. Перелік і зміст нових технологічних, економічних та інших відомостей з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватися під запис; питаннями і проблемними ситуаціями для учнів з нової теми і обов'язковою вказівкою методів і прийомів навчання (розповіді, бесіди, демонстрації, проблемності, активізації, і т.п.), виховання, розвитку (завдання і задачі) і профорієнтації учнів згідно мети заняття;

Породи деревини, виготовлення фанери, ДВП, ДСП.

Породи дерев поділяються на два види – листяні і хвойні. Із листяних найбільш поширені – це дуб, береза, ясен, клен, осика, липа та інші. Хвойні породи дерев - це сосна, ялина, кедр, модрина та інші.

Спиляні, очищені від коренів і гілок дерева називають деревиною. Деревина кожної породи у поздовжньому розрізі має свій характерний малюнок – текстуру.

Деревина добре обробляється різальними інструментами, вона легка, міцна, чудово склеюється, має після обробки гарний зовнішній вигляд. Є в неї й негативні якості: псується від вогкості, легко займається тощо. Але після спеціальної обробки деревини багато які з її негативних якостей усуваються.

Дерево, що росте складається з трьох частин:

корінь;

стовбур – основна частина;

крона (верховіття).

Стовбури розрізують спеціальними пилками уздовж волокон на пиломатеріали. За формою вони поділяються на бруски, дошки, брусся та ін.

Крім пиломатеріалів, для виготовлення різних виробів використовують фанеру, яку роблять із шпону.

Шпон – це тонкий шар деревини. Роблять його на лущильних верстатах із розпарених колод. Широкий різак (ніж) зрізує шпон із колоди, що обертається. Листи шпону склеюють між собою клеями і смолами.

5. Практична частина роботи і поточний інструктаж учителя;

5.1. Самостійна робота учнів, вправи.

Завдання 1. Ознайомитися з породами деревини, видами пиломатеріалів, із зразками шпону та фанери.

- вказати на текстуру деревини як основний показник, за яким визначають її породу;

- звернути увагу учнів на те, що породи деревини можуть визначатися не лише за кольором або текстурою але й за запахом;

- повідомити дітям послідовність виконання роботи: визначити види пиломатеріалів і породи деревини та записати їх назви до таблиці - роздати карки (Додаток А)

Завдання 2. Вибрати матеріал для виготовлення виробу (технологіями колективно-групового обговорення)

1.Визначити товщину фанери в залежності від призначення виробу – якщо кухонна дошка – не менше 9-10 мм; якщо іграшка – не більше 4 мм.

2.Приблизний розрахунок матеріалу (фанери) в залежності від розмірів виробу.

5.2 Поточний інструктаж.

- звернути увагу дітей на те, що найбільш зручно розрахунок фанери робити з використанням ескізних малюнків;